- ледачий
- [леида/чией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ледачий — а, е. 1) Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). || у знач. ім. леда/чий, чого, ч.; леда/ча, чої, ж. Те саме, що ледар і ледарка. 2) Сповнений лінощів. 3) перен. Який рухається, тече дуже повільно, мляво. || Який … Український тлумачний словник
ледачий — I (який не хоче працювати), лінивий, ледащий; ледаченький, ледачкуватий, ледаркуватий, лінькуватий, лінивенький (не дуже працьовитий); зледач[щ]ілий (який став ледачим) II ▶ див. безпутний, ледар, лінивий I, 1), лінивий I, 2) … Словник синонімів української мови
ледачий — прикметник … Орфографічний словник української мови
лінивий — I 1) (сповнений лінощів, бездіяльности про людину), ледачий, бездіяльний, бездільний 2) (який відбувається мляво, повільно про процес), ледачий, млявий, повільний II ▶ див. ледар, ледачий I … Словник синонімів української мови
бабакуватий — а, е, перен. Неповороткий, ледачий … Український тлумачний словник
бадя — і, ч. Ледачий віл … Український тлумачний словник
байталуватий — а, е, зах. 1) Невправний, незграбний. 2) Не зайнятий ділом, ледачий … Український тлумачний словник
грабчак — а/, ч. 1) діал. Молоде дерево граба. 2) Високий, худий і ледачий віл … Український тлумачний словник
леда-який — а/, е/, діал. Поганий, ледачий … Український тлумачний словник
ледар — я, ч. Людина, яка не любить працювати; ледачий. || Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник